- розкот
- -у, ч.1) Розлога, широка, рівна поверхня.2) перев. мн. Тривалий, розкотистий гук, який лунає, поширюється далеко навкруги.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкот
Смотреть что такое "розкот" в других словарях:
розкот — 1 іменник чоловічого роду поверхня розкот 2 іменник чоловічого роду звук … Орфографічний словник української мови
